Українська Радикальна Академія Наук
Виведення нових сортів пшениці озимої , прискореним методом, за рахунок програмування бажаних господарсько-цінних ознак та закріплення їх на дослідному зразку шляхом використання торсійних полів людини-оператора.
Однією з основних задач при виведені нового сорту пшениці мʼякої безостої , було отримання підвищеної кущистості рослини з подальшим формуванням повноцінних колосків і при цьому не збільшуючи площу живлення порівняно з вихідними зразками .
У досліді було використано власний сорт пшениці озимої мʼякої безостої, яка маючи середні показники кущення та кількості повноцінних колосків з однієї рослини для сортів пшениці озимої , була неодноразово оброблена торсійними полями людини-оператора для надання кінцевій формі чітко спрограмованих ознак .
Після формування та закріплення бажаних ознак ( високий коефіцієнт кущення, вирівняність колосків відносно один одного , формування збільшеної площі прапорцевого листка та крупність зерен) , насіння даної пшениці було висіяно на одному агрофоні зі зразком , що не піддавався впливу торсійних полів . Ширина міжрядь і норма висіву у штуках насінин на метр погонний були ідентичні .
Отриманий результат показав , що при вирощуванні на одному агрофоні , рослини без впливу торсійних полів показали кількість повноцінних колосків з однієї рослини на рівні 8-12 штук , в той час як оброблені рослини показали кількість колосків від 21-ї штуки до 53 – 55-и повноцінних колосків . Середній показник у даного сорту склав : 32 – 35 повноцінних колоса з однієї рослини , маса тисячі – 51,5 грам , кількість зерен у колосі 72-78 штук .
Ширина міжрядь у досліді становила 30 см , норма висіву – 500 тис /га . Це дає можливість зменшити затрати на насіннєвий матеріал, більш чітко формувати густоту рослин на одиниці площі , що у свою чергу дає можливість проводити міжрядні обробітки для знищення бурʼянів та аерації прикореневої поверхні грунту, що зменшує хімічне навантаження та підвищує якісні та кількісні показники продукції.
Використання торсійних полів людини -оператора у селекційній роботі створює можливість отримання нових форм у найкоротші строки з подальшим корегуванням бажаних ознак або модернізувати вже існуючі форми рослин під конкретні задачі та цілі.
Перенесення та повне закріплення у наступних поколіннях, при вегетативному розмноженні, цінних господарських ознак картоплі, шляхом обпроміненням бульб торсійними полями людини-оператора .
Якісний насіннєвий матеріал є однією з головних умов отримання високих та стабільних врожаїв. У випадку з картоплею, виникає ряд проблем, що повʼязані зі складнощами виведенням нових сортів та подальшим її розмноженням. Найбільш поширеним методом розмноження картоплі залишається вегетативне , яке має один суттєвий недолік, а саме – виродження, наслідки якого проявляється у зменшенні стійкості рослин до негативних чинників , зниженню врожайності та якості картоплі .
Враховуючи , що сільське населення використовує тільки вегетативне розмноження картоплі, то виникло питання про доцільність модернізації насіннєвого матеріалу, аби нівелювати влип виродження на врожайність та якість бульб , і надання рослинні нових бажаних ознак .
Вихідною формою для дослідів було взято місцевий сорт картоплі, який вже десятиліттями розмножувався тільки вегетативним шляхом, та мав багато недоліків, таких як : слабка кущистість та висота стебла, підвищена чутливість до ураження фітофторозом , активне поїдання рослин личинками колорадського жука.
Шляхом відбору потрібних нам ознак з інших форм картоплі , на дослідних ділянках було вибрано кілька рослин-донорів , які мали оду найбільш виражену ознаку , яка була перенесена на дослідні зразки . Ось ознаки які були перенесені з рослин донорів : висота стебл більше 70 см , кущистість з подальшим формуванням пасинків у міжвузлях ( що дає додаткову площу листового апарату), стійкість до фітофторозу , слабке поїдання рослин личинками колорадського жука. Дані ознаки були перенесені на рослини вихідного сорту використовуючи торсійні поля людини-оператора . Отримавши оброблені бульби картоплі, їх було висаджено у відкритий ґрунт на одному агрофоні з вихідною формою, що не піддавалась дії торсійних полів .
В результаті нами було отримано форму картоплі з такими ознаками: висота стебел на рівні 70 -90 см , мінімальна кількість стебел в кущі 6 -9 штук з утворенням пасинків на нижніх міжвузлях , крупноплідність бульб 90 -250 грам , висока стійкість до поїдання рослин личинками колорадського жука та майже повна відсутність ураження рослин фітофторозом . Дані рослини розмножуються тільки вегетативним шляхом уже 5 років зі стабільним збереженням усіх ознак , що були перенесені на їх вихідну материнську форму .
